Вплив гарячого штампування на структуру та властивості порошкових еквіатомних сплавів на основі системи Ti-Cr-Fe-Ni
DOI:
https://doi.org/10.37142/2076-2151/2020-1(50)187Ключові слова:
порошок, високоентропійний сплав, спікання, гаряче штампування, фазовий склад, мікроструктура, карбід, твердість, міцність.Анотація
Баглюк Г. А., Марич М. В., Кирилюк С. Ф. Вплив гарячого штампування на структуру та властивості порошкових еквіатомних сплавів на основі системи Ti-Cr-Fe-Ni. Oбробка матеріалів тиском. 2020. № 1 (50). С. 187-197.
Представлені результати дослідження структури, фазового складу і властивостей еквіатомних сплавів на основі системи Ti-Cr-Fe-Ni, отриманих спіканням або гарячим штампуванням пресовок з вихідних порошкових сумішей. В якості вихідних складових шихти використовували порошки Ti, Cr, Ni, Fe, Cu і графіту, з яких формували три склади порошкових сумішей в еквіатомному співвідношенні: TiCrFeNiCu, TiCrFeNiCuС і TiCrFeNiC. Пресовки із порошкових сумішей трьох складів спікали при 1200 0С або штампували при 1100 0С в напівзакритому штампі на дугостаторному пресі. Гарячештамповані зразки піддавали наступному відпалу при 1200÷1300 0С. В процесі спікання безвуглецевого сплаву системи TiCrFeNiCu утворюються дві фази твердого розчину: зі структурою матричної ГЦК і відносно великих включень (з розміром зерен до 20 мкм) ОЦК фази. Введення до складу шихти вуглецю призвело до утворення в складі сплаву додаткових фаз - карбіду титану TiC та карбіду хрому Cr3C2. Показано суттєвий вплив гарячого штампування на структуру та властивості сплавів. На відміну від спечених сплавів, структура зразків після гарячого штампування, а також подальшого відпалу при 1200 та 1250 0С характеризуються наявністю специфічної шаруватої структури. Після відпалу при 1300 0С відбувається сфероідізація матричної фази, яка складається переважно з округлих (еліпсоїдних) зерен розміром 10÷30 мкм. Найбільшими значеннями твердості (HRC 62) і міцності на стиск (2240 МПа) відзначається сплав TiCrFeNiC, отриманий гарячим штампуванням.